«Формування різнобічних компетентностей на уроках
української мови та літератури у вихованні мовної особистості»
Відомий мандрівний філософ Г.С. Сковорода вважав, що людина протягом життя має шукати і знайти щастя. Звичайно, школа не знає, де воно знаходиться, але її завдання – підготувати дитину до пошуків.
Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Учитель, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації.
У нових умовах розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність формування і розвитку у молоді навиків життя у соціумі.
Переконана, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Знання і вміння, навички, яких набувають учні в процесі вивчення української мови та літератури, не переходять автоматично у таку готовність.
Поряд із засвоєнням базових знань перед педагогами постає завдання навчити учнів учитися, виробити потребу у навчанні впродовж життя, навчити використовувати отриманні знання у своїй практичній діяльності - професійній, побутовій і т.д.
Вирішити зазначенні завдання покликаний компетентністний підхід, який має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в них ключових, базових, основних і предметних компетентностей.
Виходячи з цього, визначила для себе основне у своїй діяльності – «Формування різнобічних компетентностей на уроках української мови та літератури у вихованні мовної особистості».
Актуальність досвіду зумовлена потребами цивілізованого демократичного суспільства в Україні. Сучасна школа має готувати не лише носія знань, а й креативну особистість, здатну використовувати здобуті знання, навички, цінності для конкурентно спроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати національно свідому, духовно багату, творчу особистість.
Провідна ідея моєї діяльності полягає у створенні інноваційного простору для співпраці вчителя, учня та громадськості задля формування особистості, інноватора, патріота.
Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні інноваційних форм і методів роботи з метою формування в учнів таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, впевненою у власних силах людиною з інноваційним потенціалом, здатною знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.
Адже суспільство чекає від школи комунікабельного, креативного, самостійно мислячого випускника, який прагне успіху та вміє самостійно будувати траєкторію індивідуального розвитку.
У процесі формування різнобічних компетентностей учнів працюю над теоретичним опануванням та практичним впровадженням креативних освітніх технологій, а саме: особистісно зорієнтованих, технологією саморозвитку (за М.Монтесорі), технологією розвивального навчання, технологією формування творчої особистості, технологією колективної творчої діяльності (за І.Івановим), технологію «створення ситуації успіху», (за А.Бєлкіним), інтерактивних технологій, , технологією критичного мислення.
Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності учня вважаю, що є внутрішня мотивація (самомотивація).
Тому у процесі організації навчальної діяльності дотримуюся гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які "оживлюють" уроки. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими була організована робота: "Григорій Многогрішний – український супермен чи приклад для наслідування?", “Палагна – кат чи жертва?”.
Цікавими є і нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності: інтегровані (“Пісенна творчість українських поетів”), урок-пошук (“Пошуки сенсу життя героями драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня”, “Пошуки щастя героями повісті М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”), урок-відкриття, урок-дослідження (“Що є добром для героїв роману ….).
У процесі освітньої діяльності використовую інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей. В майбутньому це дасть можливість моїм учням стати розвиненою мовною особистістю, яка зможе вільно володіти рідною мовою, спілкуватися в будь-яких ситуаціях зможе вирішувати життєві завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. Перевагу надаю роботі у групах, парах, яка реалізується через прийоми рольової гри , "Вільного мікрофона", “Сенкану”, уявної прогулянки, «Мозкового штурму», «Інтерв’ю», «Незакінчені речення» тощо.
На уроках літератури під час вивчення літературних творів робота над словом-образом є надзвичайно важливою. Вчу учнів знаходити у текстах різні художні засоби, помічати і розуміти авторські відступи, описи, переживання героїв, мотиви їх вчинків. У старших класах використовую завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль відіграють нетрадиційні, розвивальні завдання:
- спостереження над образною мовою твору;
- складання словників;
- виділення та пояснення метафор, порівнянь;
- самостійний вибір теми творчої роботи;
- порівняльні характеристики героїв;
- аналіз літературного твору крізь призму сучасності;
- написання поетичних творів тощо.
Ефективним для формування життєвих компетентностей є метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову. Готуючись до уроків мови та літератури, намагаюсь підібрати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.
Намагаюсь організовувати навчальну роботу так, щоб учні самі відкривали нове, а не одержували "готові" відповіді. Для цього проводжу самостійну роботу з підручником, посібниками, дидактичними роздатковими матеріалами. Уміння дитини самостійно працювати з інформаційними джерелами - це гарантія того, що всі виникаючі питання вона здатна вирішити сама.
Для формування та розвитку полікультурної компетенції знайомлю учнів з різними видами творчості: добираю музику, кіно, пісні, прищеплюю любов до української культури.
Як засіб розвитку рефлексії, на уроках практикую створення асоціативних кущів, написання есе, формування запитань, які змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським:
· Чи трапляється подібне з вами?
· Що наближає літературного героя до нашого часу?
Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді ментальних карт, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми.
Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".
Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього дозволяю дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)
Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Китайська мудрість каже:
Скажи мені – і я забуду,
Покажи мені – і язапам’ятаю,
Дай зробити – і я зрозумію…
На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приділяється технологіям, які б сприяли розвитку особистості учня і робили б процес навчання цікавим та ефективним.
Однією з таких технологій є ейдетика (грецьк. "ейдос" – образ).
Суть його полягає у здатності відтворювати яскравий наочний образ . Це сприяє підвищенню ролі розвивального аспекту навчання і веде до успішного формування компетентностей. Діти почувають себе легко і отримують задоволення від праці. Цк сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отриману інформацію.
Учням 5-8 класів завжди подобається малювати, тому саме це і стане у нагоді для використання методу піктографічного письма.
В старших класах цей метод також є досить дієвим, адже діти можуть самостійно складати ейдос- конспекти вивчених творів. Ефективність едотехіки визначається формулою: уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
Кожна дитина – неповторна. У кожної свої можливості. Правильно визначити їх – обов’язкова умова навчання. Використання психологічних настанов, створення ситуацій успіху – зміцнюють віру дитини у власні сили і формують прагнення до самовдосконалення. Найважливішою ціллю для педагога є можливість дати учневі реалізуватися в навчальному процесі, тобто формувати багатогранну особистість. На уроках літератури використовую також метод джигсоу. Завдяки цьому методу учень замість абстрактної «готової» інформації отримує суспільний досвід, стає не лише активним учасником, дослідником, а вміє визначати перспективи. Найефективнішою технікою джигсоу вважаю «Брунькування» — унікальний метод сходження від простого до складного, головною ідеєю якого є шлях «від нерозкритої бруньки до соковитої ягідки». Особливе завдання вчителя — на рівній «гілочці» (у даному випадку — художній твір) знайти «бруньку» (факт) і «квітку» (невирішену проблему), а потім разом із учнем «викохати» налиту «ягідку» (життєві пріоритети на прикладі джигсоу).
«В руках вихователя слово – такий же могутній засіб, як музичний інструмент в руках музиканта», - говорив В. Сухомлинський. Цікавим і дєвим на етапі мотивації є використання методу сторітелінгу. Головне тут — "зачіпка", несподіванка, дивина, зупинка у звичній діяльності, що перетворює її на ситуацію нерозв'язаності, загадковості. Цікава історія допомагає сфокусувати увагу дітей на завданні, таким чином створюється освітня ситуація: новий поворот у вже відомому матеріалі, сюжеті. Так при вивченні теми «Розряди лексики за значенням» пропоную дітям скласти історію про книжку використавши синоніми, антоніми, омоніми, пароніми »
Моє педагогічне кредо «Щоб осяяти світлом інших , потрібно носити сонце в собі». Залучаючи до процесу навчання усіх учнів класу, урок будую на основі діалогу, забезпечуючи тим самим простір для осмислення школярами не тільки свого, але й чужого досвіду, надаю можливість учневі самому моделювати ситуацію в нових умовах; що дає колосальний виховний ефект, робить кожного учасника заняття активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми.
Працюючи над формуванням такої ключової компетентності як спілкування державною мовою, використовую на уроках української мови технологію Майндмеппінг. Це популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під час опрацювання фактично будь-якої теми. Намалювати ментальну карту дуже просто,завдяки їй можна не лише опанувати новий матеріал, а й упорядкувати власні знання.
Учнів я активно залучаю до створення таких ментальних карт
Результативність такої роботи простежую не лише на своїх уроках. На уроках української мови і літератури формую різнобічні компетентності учнів, які дають змогу їм стати цілісною мовною особистістю з, яка володіє рідною мовою, має загальнокультурну грамотність, сформовані соціальні і громадянські компетентності тощо.
Застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
Результатом впровадження досвіду вважаю високий рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та якості здобутих знань, про що свідчать результати директорських контрольних робіт, підсумки ДПА та ЗНО. Мої учні були переможцями та призерами олімпіад, конкурсів.
2013-2014 н.р., Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т. Шевченка: Лужняк Оксана (7 клас) – ІІ місце (ІІ етап), ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури: Сагановська Крістіна (11 клас) – ІІІ місце.
2014-2015 н.р., Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т. Шевченка: Лужняк Оксана (8 клас) – ІІІ місце (ІІ етап), Драпата Руслана (7 клас) – ІІІ місце; ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури;
2015-2016 н.р., ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури: Лужняк Оксана (9 клас) – І місце; Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т. Шевченка: Лужняк Оксана (9 клас) – ІІІ місце (ІІ етап),
2016-2017 н.р., ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури: Лужняк Оксана (10 клас) – І місце; конкурс-захист МАН Лужняк Оксана (10 клас) – І місце (І етап),
Головне, що учні здатні усвідомити, що наше призначення в цьому світі – вчитися заради відкриття нових неосяжних світів. Непізнані світи незліченні, і всі вони тут, перед нами. Ми ще тільки на самому початку шляху. Взагалі, невимушеність атмосфери спілкування веде до формування комунікативно – вільної особистості у повсякденні. Підтримую прагнення учнів до аналізу своєї роботи, відзначення оригінальності, визнання помилки як шляху, що веде до істини. Використовую механізм цінування та оцінювання не тільки кінцевого результату, а й усієї діяльності.
Ви не звикайте до чудес ! Дивуєтесь їм, дивуєтесь !
І не звикайте до небес ! Ви душі там лікуйте !
І приглядайтеся до хмар, красу у них шукайте.
В дрібницях справ, в щоденній грі
Дива не забувайте!
За миттю мить, за часом час,
Впадайте в здивування .
Все буде так і все не так -
За мить одну чекання.
І наостанок…
Завжди розглядаю людину як найвищу цінність, а освітній процес спрямовую на цілісний розвиток успішної особистості через її духовний світ. Це вимагає не лише оволодіння новою методикою, а й переоцінки ціннісних орієнтацій, зміни пріоритетів. Доводиться багато працювати над собою. Як ніколи відчуваю, що вчитель у сучасному інформаційно насиченому та мінливому світі приречений завжди бути учнем.
Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Учитель, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації.
У нових умовах розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність формування і розвитку у молоді навиків життя у соціумі.
Переконана, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Знання і вміння, навички, яких набувають учні в процесі вивчення української мови та літератури, не переходять автоматично у таку готовність.
Поряд із засвоєнням базових знань перед педагогами постає завдання навчити учнів учитися, виробити потребу у навчанні впродовж життя, навчити використовувати отриманні знання у своїй практичній діяльності - професійній, побутовій і т.д.
Вирішити зазначенні завдання покликаний компетентністний підхід, який має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в них ключових, базових, основних і предметних компетентностей.
Виходячи з цього, визначила для себе основне у своїй діяльності – «Формування різнобічних компетентностей на уроках української мови та літератури у вихованні мовної особистості».
Актуальність досвіду зумовлена потребами цивілізованого демократичного суспільства в Україні. Сучасна школа має готувати не лише носія знань, а й креативну особистість, здатну використовувати здобуті знання, навички, цінності для конкурентно спроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати національно свідому, духовно багату, творчу особистість.
Провідна ідея моєї діяльності полягає у створенні інноваційного простору для співпраці вчителя, учня та громадськості задля формування особистості, інноватора, патріота.
Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні інноваційних форм і методів роботи з метою формування в учнів таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, впевненою у власних силах людиною з інноваційним потенціалом, здатною знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.
Адже суспільство чекає від школи комунікабельного, креативного, самостійно мислячого випускника, який прагне успіху та вміє самостійно будувати траєкторію індивідуального розвитку.
У процесі формування різнобічних компетентностей учнів працюю над теоретичним опануванням та практичним впровадженням креативних освітніх технологій, а саме: особистісно зорієнтованих, технологією саморозвитку (за М.Монтесорі), технологією розвивального навчання, технологією формування творчої особистості, технологією колективної творчої діяльності (за І.Івановим), технологію «створення ситуації успіху», (за А.Бєлкіним), інтерактивних технологій, , технологією критичного мислення.
Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності учня вважаю, що є внутрішня мотивація (самомотивація).
Тому у процесі організації навчальної діяльності дотримуюся гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які "оживлюють" уроки. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими була організована робота: "Григорій Многогрішний – український супермен чи приклад для наслідування?", “Палагна – кат чи жертва?”.
Цікавими є і нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності: інтегровані (“Пісенна творчість українських поетів”), урок-пошук (“Пошуки сенсу життя героями драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня”, “Пошуки щастя героями повісті М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”), урок-відкриття, урок-дослідження (“Що є добром для героїв роману ….).
У процесі освітньої діяльності використовую інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей. В майбутньому це дасть можливість моїм учням стати розвиненою мовною особистістю, яка зможе вільно володіти рідною мовою, спілкуватися в будь-яких ситуаціях зможе вирішувати життєві завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. Перевагу надаю роботі у групах, парах, яка реалізується через прийоми рольової гри , "Вільного мікрофона", “Сенкану”, уявної прогулянки, «Мозкового штурму», «Інтерв’ю», «Незакінчені речення» тощо.
На уроках літератури під час вивчення літературних творів робота над словом-образом є надзвичайно важливою. Вчу учнів знаходити у текстах різні художні засоби, помічати і розуміти авторські відступи, описи, переживання героїв, мотиви їх вчинків. У старших класах використовую завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль відіграють нетрадиційні, розвивальні завдання:
- спостереження над образною мовою твору;
- складання словників;
- виділення та пояснення метафор, порівнянь;
- самостійний вибір теми творчої роботи;
- порівняльні характеристики героїв;
- аналіз літературного твору крізь призму сучасності;
- написання поетичних творів тощо.
Ефективним для формування життєвих компетентностей є метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову. Готуючись до уроків мови та літератури, намагаюсь підібрати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.
Намагаюсь організовувати навчальну роботу так, щоб учні самі відкривали нове, а не одержували "готові" відповіді. Для цього проводжу самостійну роботу з підручником, посібниками, дидактичними роздатковими матеріалами. Уміння дитини самостійно працювати з інформаційними джерелами - це гарантія того, що всі виникаючі питання вона здатна вирішити сама.
Для формування та розвитку полікультурної компетенції знайомлю учнів з різними видами творчості: добираю музику, кіно, пісні, прищеплюю любов до української культури.
Як засіб розвитку рефлексії, на уроках практикую створення асоціативних кущів, написання есе, формування запитань, які змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським:
· Чи трапляється подібне з вами?
· Що наближає літературного героя до нашого часу?
Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді ментальних карт, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми.
Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".
Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього дозволяю дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)
Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Китайська мудрість каже:
Скажи мені – і я забуду,
Покажи мені – і язапам’ятаю,
Дай зробити – і я зрозумію…
На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приділяється технологіям, які б сприяли розвитку особистості учня і робили б процес навчання цікавим та ефективним.
Однією з таких технологій є ейдетика (грецьк. "ейдос" – образ).
Суть його полягає у здатності відтворювати яскравий наочний образ . Це сприяє підвищенню ролі розвивального аспекту навчання і веде до успішного формування компетентностей. Діти почувають себе легко і отримують задоволення від праці. Цк сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отриману інформацію.
Учням 5-8 класів завжди подобається малювати, тому саме це і стане у нагоді для використання методу піктографічного письма.
В старших класах цей метод також є досить дієвим, адже діти можуть самостійно складати ейдос- конспекти вивчених творів. Ефективність едотехіки визначається формулою: уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
Кожна дитина – неповторна. У кожної свої можливості. Правильно визначити їх – обов’язкова умова навчання. Використання психологічних настанов, створення ситуацій успіху – зміцнюють віру дитини у власні сили і формують прагнення до самовдосконалення. Найважливішою ціллю для педагога є можливість дати учневі реалізуватися в навчальному процесі, тобто формувати багатогранну особистість. На уроках літератури використовую також метод джигсоу. Завдяки цьому методу учень замість абстрактної «готової» інформації отримує суспільний досвід, стає не лише активним учасником, дослідником, а вміє визначати перспективи. Найефективнішою технікою джигсоу вважаю «Брунькування» — унікальний метод сходження від простого до складного, головною ідеєю якого є шлях «від нерозкритої бруньки до соковитої ягідки». Особливе завдання вчителя — на рівній «гілочці» (у даному випадку — художній твір) знайти «бруньку» (факт) і «квітку» (невирішену проблему), а потім разом із учнем «викохати» налиту «ягідку» (життєві пріоритети на прикладі джигсоу).
«В руках вихователя слово – такий же могутній засіб, як музичний інструмент в руках музиканта», - говорив В. Сухомлинський. Цікавим і дєвим на етапі мотивації є використання методу сторітелінгу. Головне тут — "зачіпка", несподіванка, дивина, зупинка у звичній діяльності, що перетворює її на ситуацію нерозв'язаності, загадковості. Цікава історія допомагає сфокусувати увагу дітей на завданні, таким чином створюється освітня ситуація: новий поворот у вже відомому матеріалі, сюжеті. Так при вивченні теми «Розряди лексики за значенням» пропоную дітям скласти історію про книжку використавши синоніми, антоніми, омоніми, пароніми »
Моє педагогічне кредо «Щоб осяяти світлом інших , потрібно носити сонце в собі». Залучаючи до процесу навчання усіх учнів класу, урок будую на основі діалогу, забезпечуючи тим самим простір для осмислення школярами не тільки свого, але й чужого досвіду, надаю можливість учневі самому моделювати ситуацію в нових умовах; що дає колосальний виховний ефект, робить кожного учасника заняття активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми.
Працюючи над формуванням такої ключової компетентності як спілкування державною мовою, використовую на уроках української мови технологію Майндмеппінг. Це популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під час опрацювання фактично будь-якої теми. Намалювати ментальну карту дуже просто,завдяки їй можна не лише опанувати новий матеріал, а й упорядкувати власні знання.
Учнів я активно залучаю до створення таких ментальних карт
Результативність такої роботи простежую не лише на своїх уроках. На уроках української мови і літератури формую різнобічні компетентності учнів, які дають змогу їм стати цілісною мовною особистістю з, яка володіє рідною мовою, має загальнокультурну грамотність, сформовані соціальні і громадянські компетентності тощо.
Застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
Результатом впровадження досвіду вважаю високий рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та якості здобутих знань, про що свідчать результати директорських контрольних робіт, підсумки ДПА та ЗНО. Мої учні були переможцями та призерами олімпіад, конкурсів.
2013-2014 н.р., Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т. Шевченка: Лужняк Оксана (7 клас) – ІІ місце (ІІ етап), ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури: Сагановська Крістіна (11 клас) – ІІІ місце.
2014-2015 н.р., Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т. Шевченка: Лужняк Оксана (8 клас) – ІІІ місце (ІІ етап), Драпата Руслана (7 клас) – ІІІ місце; ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури;
2015-2016 н.р., ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури: Лужняк Оксана (9 клас) – І місце; Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т. Шевченка: Лужняк Оксана (9 клас) – ІІІ місце (ІІ етап),
2016-2017 н.р., ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури: Лужняк Оксана (10 клас) – І місце; конкурс-захист МАН Лужняк Оксана (10 клас) – І місце (І етап),
Головне, що учні здатні усвідомити, що наше призначення в цьому світі – вчитися заради відкриття нових неосяжних світів. Непізнані світи незліченні, і всі вони тут, перед нами. Ми ще тільки на самому початку шляху. Взагалі, невимушеність атмосфери спілкування веде до формування комунікативно – вільної особистості у повсякденні. Підтримую прагнення учнів до аналізу своєї роботи, відзначення оригінальності, визнання помилки як шляху, що веде до істини. Використовую механізм цінування та оцінювання не тільки кінцевого результату, а й усієї діяльності.
Ви не звикайте до чудес ! Дивуєтесь їм, дивуєтесь !
І не звикайте до небес ! Ви душі там лікуйте !
І приглядайтеся до хмар, красу у них шукайте.
В дрібницях справ, в щоденній грі
Дива не забувайте!
За миттю мить, за часом час,
Впадайте в здивування .
Все буде так і все не так -
За мить одну чекання.
І наостанок…
Завжди розглядаю людину як найвищу цінність, а освітній процес спрямовую на цілісний розвиток успішної особистості через її духовний світ. Це вимагає не лише оволодіння новою методикою, а й переоцінки ціннісних орієнтацій, зміни пріоритетів. Доводиться багато працювати над собою. Як ніколи відчуваю, що вчитель у сучасному інформаційно насиченому та мінливому світі приречений завжди бути учнем.
Немає коментарів:
Дописати коментар